— Добридень! Як вам фестиваль? Як вам місце проведення? Поділіться своїми емоціями і враженнями.
— Місце, певно, стало вже традиційним. Іншого й не може бути. Навіть у голові не вкладеться, мабуть, де б такий фестиваль ще можна було провести, як не на цьому березі, де кожна людина почуває себе вільною, а джаз — це свобода в музиці, тобто місце ідеальне.
І організацією задоволені, нема на що скаржитися. І дай бог, щоб ніхто не мав на що скаржитися.
— Якісь приємні моменти запам'яталися за цей короткий період?
— Всі музиканти, яких ми слухали, дуже талановиті. Єдине, чого б хотілося, це щоб було більше джазу. На жаль, багато хто відхиляється, але, може, це нам так здається.
Ми підготували для Koktebel Jazz Party трохи інший репертуар, але, приїхавши сюди, буквально за 20 хвилин переробили його повністю — захотіли зіграти безпосередньо традицію. На жаль, від джазової класики йдуть все далі й далі, до джазових фестивалів з'являються якісь нові відгалуження.
Але в цілому всі музиканти, звісно, круті!
— Все ж таки дуже багатий склад музикантів цього року, різні люди приїжджають з усіх кінців світу. Кого б ви хотіли послухати?
— Конкретно когось не можна назвати. Хотілося б послухати якісну музику (передусім якісну!) і музику, яка популяризувала б цей стиль не лише на цьому півострові, а взагалі в цілому зробила б його відповідно відомим, впізнаваним і популярним.