— Як Вам фестиваль, як погода? Знаю, що були невеликі труднощі з приїздом — Ви навіть затрималися з виступом. Чи це не затьмарило настрій?
— Так, якщо врахувати, що ми майже 4 години чекали на літак і приїхали з корабля на бал, одразу сюди, то я, звичайно, хотів би обдивитися, тому що я тут був 32 роки тому зі своїми батьками, і для мене це місце залишилося на все життя якимось казковим спогадом.
Я, звичайно, ще нічого не встиг подивитися, але вже відчуваю, що спогади дитинства повертаються, і мені дуже приємно тут виступати. Все так класно звучало на сцені — хороше обладнання і прекрасний прийом був. Я дуже задоволений.
— Що Ви думаєте в цілому про фестиваль — чи потрібні такі заходи? Чи Ви приїдете ще, якщо буде така можливість?
— Та як же не потрібен? Звичайно, потрібен! Я бачу, що він не лише для нас, музикантів, потрібен, він взагалі потрібен людям в нашій країні. Я дуже часто їжджу по гастролях і бачу, наскільки люди зголодніли за живою музикою. Я вже не кажу про джаз і все інше. Просто люди зголодніли за тим, що називається професійною роботою на сцені, тому такі фестивалі потрібні, особливо джазові.
Джаз — це взагалі мова світової дипломатії, тому як від нього можна відмовитися? Жодним способом! Ми не одні розмовляємо цією мовою — цією мовою розмовляє весь світ. Тому Росія — це одна з великих держав, яка має вміти розмовляти всіма мовами. Відповідно, джаз — це важливий інструмент дипломатичного характеру, тому, не вдаючись до політики, можу сказати, що це музика, яка об'єднує людей, народи, національності.
— На фестивалі представлена широка програма учасників. Кого б Ви хотіли послухати?
— Я, на жаль, навіть не встиг ознайомитися з розкладом, тому що ми щойно з гастролей. Я знаю, що тут і мій друг дитинства Сергій Головня, після нас сьогодні буде і Валерій Пономарьов, і прекрасна група Esh, з якою я кілька разів співпрацював.
Ну і, зрозуміло, в наступні дні я з величезним задоволенням та інтересом чекатиму виступів, тому що я знаю, що Сергій Головня — арт-директор цього фестивалю, і, відповідно, підбір артистів буде дуже цікавим.
— Що думаєте про місцеву публіку? Чи Вам сподобалося з нею працювати?
— Я взагалі очманів, коли йшов сюди з готелю: ми бігли на наш виступ, і я просто здивувався, наскільки приємні люди сидять скрізь — на землі, біля моря, на якихось лавочках, тумбах, — такі собі прямо люди знання, як мені здалося. Так що тут сьогодні зібралися дуже-дуже непрості люди в плані духовного пошуку і пошуку себе — мені так здалося, коли я дивився на їх обличчя, в їх очі. Дуже приємно було опинитися в такому товаристві, тому що я один з них.