— Що Вас надихнуло до занять музикою?
— Чесно кажучи, не знаю. Ще дитиною я намагався барабанити по всьому, що попадалося під руку: наприклад, брав виделки й ложки і стукав ними по всьому, що бачив навколо. І так тривало до тих пір, доки я не отримав свою першу дитячу барабанну установку. За нею була ще одна, трохи більша, а потім мені подарували справжню.
Коли ти маленький, все усі пустощі. Ти можеш займатися, а можеш і не займатися. Але коли я виріс, більш глибоко поринув у музику — зміг пограти в оркестрах, групах, — тоді я зрозумів, наскільки ж це чудово — грати на барабанах. Я почав дуже серйозно ставитися до своїх занять. Врешті-решт я навіть кинув школу заради цього. А пізніше поступив до консерваторії.
— Чому Ви зупинили свій вибір саме на джазі, адже існує безліч інших стилів? Чи хотілося будь-коли змінити жанр?
— Коли я був молодшим, то грав рок, щось у стилі Брайана Адамса. Але в школі я зустрів людей, які познайомили мене з фанком, і через фанк я прийшов до джазу. Тоді я зрозумів: мова джазу настільки унікальна, що може згодитися під час виконання музики будь-якого жанру. Він настільки розвиває і техніку, і музичне мислення, що чимось замінити його складно. Хоча я ніколи не хотів стати саме джазовим барабанщиком, але бажав використовувати саме мову джазу у своїй грі.
З приводу зміни жанру… Мені періодично доводиться грати в різних жанрах. Наприклад, нещодавно грав в одному ірландському пабі, там програма складалася переважно з каверів, і це було прикольно. Але я розумію, що протягом дуже довгого часу граю саме джаз і фанк, і мені не хочеться припиняти це. Адже це моє життя. Я граю з Джамалом в одній групі, він давав мені уроки. Як я можу це кинути?
— Джаз з'явився в Америці і поширився по всьому світу, десь прижився краще, десь — гірше. Яка ситуація з цим напрямком у Голландії?
— У джазу в Голландії є своя історія. Тут багато чудових музикантів. Коли американці приїжджали сюди грати, у них не було грошей, щоб привезти з собою всю свою групу, тому з ними грали місцеві музиканти або музиканти з Німеччини.
Джаз і зараз є досить популярним тут, але якщо ти не входиш до п'ятірки найкращих або не граєш з ними, то заробляти ним ти не зможеш. Як я вже сказав, люди люблять джаз, але його тут надто багато. Я б навіть сказав, що він приївся. Приміром, коли їдеш виступати до Німеччини, тебе дуже тепло зустрічають. Те ж саме було і на фестивалі Koktebel Jazz Party. У Голландії зовсім не так, я навіть не можу сказати, що джаз тут зараз розвивається. Особисто у мене відчуття, що він застряг десь у минулому. Всього лише кілька музикантів намагаються розвивати його, придумувати щось нове, тоді як більшість застрягла у бібопі, а насправді суть джазу — в постійному розвитку.
— Чи знають про фестиваль Koktebel Jazz Party в Голландії?
— Чесно кажучи, не дуже добре знають. Коли я казав друзям, що їду на такий фестиваль, вони всі питали: «Куди?» Коли я казав, що лечу до Криму, вони були налякані. Адже останнім часом ми отримували не найкращі відгуки про ситуацію в регіоні. Тому, напевно, інформація про Koktebel Jazz Party до них і не доходила. Про фестиваль можна було дізнатися лише з Інтернету, інші ЗМІ у нас його не підтримували. А бачили б ви їх реакцію, коли я розповідав їм про сам фестиваль — про те, яким чудовим був склад музикантів, про відмінну організацію. Всі були приємно здивовані.